Сьогодні ком’ютери стали невід’ємною частиною життя сучасної людини. Дорослі люди працюють за комп’ютером в офісі, комп’ютери давно перестали бути дивиною. Поступово до комп’ютерів звикли не тільки дорослі, а й діти. На думку багатьох батьків, краще нехай їх діти проводять час вдома, сидячи за комп’ютером, ніж на вулиці, в поганій компанії без їх нагляду. В результаті діти отримують з дозволу батьків вільний і практично нічим не обмежений доступ до комп’ютера. Комп’ютер та телевізор відбирає у дітей їх дитинство. Замість активних ігор, переживань справжніх емоцій і почуттів та спілкування з однолітками та батьками, пізнання самого себе через навколишній живий світ, діти годинами, а буває, днями та ночами, просиджують біля телевізора і комп’ютера, позбавляючи себе тієї можливості розвитку, що дається людині тільки в дитинстві.
Із віртуального світу в дитячу свідомість вриваються помилкові і небезпечні цінності: культ сили, агресія, груба і вульгарна поведінка, що призводить до гіперактивності дітей. У багатьох мультфільмах відбувається фіксація на агресії. Багаторазове повторення сцен садизму, коли герой мультфільму заподіює комусь біль, викликає у дітей фіксацію на агресії і сприяє виробленню відповідних моделей поведінки. Діти повторюють те, що бачать на екранах, це наслідок ідентифікації. Ідентифікуючи себе з істотою, що має відхилення в поведінці, яку ніяк на екрані не карають і навіть не засуджують, діти їй наслідують і засвоюють її агресивні моделі поведінки. Саме тому дітям психологи не радять зловживати комп’ютерними іграми, так як це небезпечно впливає на їх емоційний стан. Дитина стає нервовою, іноді жорстокою. Комп’ютерні ігри впливають на психіку дитини, адже головне завдання ігор — це суперництво з самим собою (побити рекорд, поставлений раніше). Тому дитина дратується, стає нервовою.
Ось кілька рекомендацій, які допоможуть Вам контролювати відносини Вашої дитини з комп’ютером і телевізором:
1. Відносини в родині повинні будуватися на чесності. Вмійте визнавати перед дитиною власні помилки.
2. Ніколи не ображайте почуття дитини, не принижуйте її або тих людей, яким вона симпатизує.
3. Станьте для своєї дитини вірним другом. Нехай вона буде впевнена, що ви завжди їй допоможете в скрутну хвилину, підтримайте в складній ситуації.
4. Постарайтеся, щоб дитина довіряла вам будь-яку інформацію за будь- яких обставин.
5. Якщо ви засмучені пристрастю дитини до комп’ютерних чи телефонних ігор, покажіть їй, що ви щиро засмучені цією обставиною. Вона повинна бачити в Вас не ворога, а близьку людину, яка так само, як і вона, потребує турботи.
6. У конфліктній ситуації, якщо ви змушені в наказовому порядку заборонити дитині в даний момент грати в улюблену гру, будьте послідовні. Не варто йти на поводу і торгуватися з нею. Чітко скажіть про свою позицію, поясніть її дитині і вимагайте її дотримуватися.
7. Не відмежовуйте дитину від комп’ютера, планшету чи телефона зовсім, адже це невід’ємна частина сучасного життя. Однак обмежити час, який дитина може проводити за кгаджетами варто. Поставте чіткі рамки і неухильно їх дотримуйтеся. Допустимий час розраховується виходячи з віку Вашого малюка. Дітям до трьох років телевізор дивитися не слід. Здорові діти 3-4 років проводити біля телевізора можуть 15 хв.; 5-6-річні діти 30 хв., Молодші школярі 1- 1,5 години 2-3 рази на тиждень.
8. Категорично забороніть дитині проводити час за гаджетами безпосередньо перед сном.
9. Заохочуйте інтерес дитини до активних ігор і занять спортом. Але не змушуйте, а саме заохочуйте, щоб вона отримувала від цього радість і задоволення.
10. Звертайте увагу на реальне спілкування вашої дитини з однолітками. Дуже важливо, щоб гра не замінила дитині друзів.
11. Обговорюйте з дитиною ігри, в які вона грає. Порадьте їй пограти в логічні і розвиваючі ігри.
Не потрібно сприймати гаджети як джерело шкоди. Це частина майбутнього дорослого життя вашої дитини. Але намагайтеся контролювати, щоб розвага не переросла в серйозну психологічну залежність. Якщо Ви все- таки не встежили за цим процесом, упустили час, бачите, що дитину затягла ігроманія, знайдіть в собі сили прийняти цей факт і звернутися за допомогою до фахівця.