Більше двох століть як одного березневого світлого дня яскраво засяяла над Україною зірка Тараса Григоровича Шевченка — пророка, поета, художника…
Сьогодні, в цей чудовий і сонячний день, ми зверталися до Поета, який став для нас заповітною думкою, безсмертною піснею. Адже вогонь його душі запалив, запалює і буде ще багато століть запалювати в наших серцях іскорки віри, сподівання, надії та любові до рідної землі, свого народу.
В тісному та затишному колі учні презентували шкільному загалу найкращі перлини безцінної спадщини Великого Кобзаря.
Учасники Літературної студії вабили актуальністю вибору поезій, вони декламували їх із гордістю, доторкнувшись серцем до Шевченківських рядків.
І в настрої кожного відчувалося оте нове піднесення та хвилювання.
Про Тараса Шевченка говорити непросто. Кожне його СЛОВО, кожний його ВІРШ — правда, сумління, отой «вогонь Прометея»!
Представлені вірші Тараса Шевченка Горбуновою Єсєнією, Худею Дар’єю, Гараєвим Джесуром та Гараєвою Сельджан, Ляховецьким Микитою були підтвердженням самобутності Великого Кобзаря. Його феномен полягає в тому, що він зумів так зобразити свою сучасність, що вона є актуальною і сьогодні. Правдивими стали рядки віршів: «Садок вишневий коло хати», «У всякого своя доля і свій шлях широкий…», «Лілея»… Оригінальність проявили учні 5 та 6 класів, вони прочитали вірші Т.Г.Шевченка азербайджанською,турецькою та польською мовами. Яковлєва Олеся, учениця 6-А класу, представила власну поезію про матусю.
При всіх літах важливими будуть ПРАВДА,ВОЛЯ,СОВІСТЬ.
Ми щоразу впевнюємося,що Шевченкові слова не просто рядки вірша, а «МЕСЕДЖ у майбутнє» для щоденного обговорення та нагадування про наші можливості, наші злети та падіння,про душу і байдужість.
